Свято осені

Свято осені, 4-В клас
Традиційно кожного року наприкінці осені в нашому класі проводиться родинне «Свято осені». Школярі та батьки з задоволенням готуються до свята: розучують вірші та пісні, підбирають костюми, печуть пироги, прикрашають клас.
По-святковому прибраний клас. Діти в тематичних костюмах.
1 Ведучий: Осінь... Золота пора... Скільки приємного, таємничого, цікавого вона несе з собою. Недарма про неї так багато написано віршів, пісень, оповідань. І, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав осінь на полотні.
2 Ведучий: Жовкне, опадає листя. Ідеш по вулиці, а під ногами відчуваєш шепіт кленових, дубових, липових листочків. Здається, що кожен із них розповідає свою осінню казку, свою коротеньку історію.
3 Ведучий: Опустили берези свої жовті коси. А вітер розчісує їх. Тихо шелестить листя, ніби про щось розмовляє. Прийшла до дерев осінь і принесла їм золотисті стрічки.
1 Ведучий:
В задумі ліс, в німім чеканні
Промайнули гомінливі дні.
Відлетіли солов’ї останні,
Ліс замовкнув і осиротів.
2 Ведучий:
Тільки небо усміхнулось чисте,-
Гралось сонце у рудій траві.
Облетіло пожовтіле листя...
Побіднішав ліс у самоті.
3 Ведучий:
Марить, жде, що знов зазеленіє,
А холодний вітер гілля гне.
Жити менше, як живе надія,-
Ліс осінній цього вчить мене.
ПІСНЯ
1 Ведучий: Догорає короткий осінній день, схиляє свою жовтогарячу голову на повитий серпанком обрій, ніби вкладається спати.
2 Ведучий: Осінь, увійшовши в свої права, повелася спочатку суворо, все чогось хмурилася, сльозилася, а потім пом’якшала. Очистилось небо від хмар, по густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце.
3 Ведучий: Воно не гріє по - літньому, але золотить дерева, вкриваючи кожен листочок таким витонченим мереживом, що навряд чи й художник зміг би намалювати їх на папері.
1 Ведучий:
Вже не прийма земля настирливих дощинок,
Все більше у калюжах відблисків небес,
І серед листу жовтого воскрес
Буянням трав пригноблений барвінок.
2 Ведучий:
У хмарах трублять сурми журавлині
Гаї скидають шати золоті.
І пишно грає барвою на самоті
Зелена хвоя юної ялини.
3 Ведучий:
Тендітні руки вогняного змія
Все рідше ніжність віддають землі.
В кирею, зіткану із сивої імли,
Вона вгорнулася, зітхає і німіє.
ПІСНЯ
1 Ведучий: Зрання спросоння встанеш і біжиш швидше подивитися, як прокидається природа після осінньої холодної ночі. В своє дозвілля нам так приємно поблукати стежками осіннього замріяного лісу.
2 Ведучий: І ось ти бредеш навмання лісовими хащами. І верховіття дерев привітно, із вдячністю тобі кивають, а гялля тягне до тебе свої гілочки, ніби хоче привітатися.
3 Ведучий: Де-не-де з дерева злітає тоненьке павутиння і навіть від цього тобі стає приємно і радісно на душі, що ліс ще живе своїм життям.
1 Ведучий: Ось проміння сонця сягають уже коріння дерев, а згодом сонце починає сідати – наступає надвечір’я.
2 Ведучий: Із дерев помаленьку спадає листя, танцюючи в повітрі свій останній осінній танок.
3 Ведучий: І це листя, злітаючи з дерев, перетворюється на нескінчений жовтогарячий дощ.
1 Ведучий:
У осені жовті крила –
Туманів згубився пух.
І ранок упав несміло
На роси у широкий луг.
2 Ведучий:
У осені добрі думки,
Мов яблука в садах.
Спадає безсоння шумно
Дощами на замерзлий дах.
3 Ведучий:
А осінь така грайлива,
Як крапля із павутин...
Стоїть чорноока нива,
Схилившися на жовтий тин.
ПІД музику забігають, кружляючи, листочки.
1-й Листочок
Природа всюди розкошує,
Немов зібралася на бал.
2-й Листочок
То леді Осінь всім готує
Чудовий пишний карнавал.
3-й Листочок
Все в цей час підвладне
Мудрій чарівниці:
І хмарина грізна,
І малий грибок.
4-й Листочок
Закружляв у вальсі пустотливий вітер
Золотого листя райдужний вінок.
ТАНОК ЛИСТОЧКІВ
5-й Листочок
Осінь — цариця натхнення і яскравих фарб, цариця врожаю і прекрасних обрядів.
6-й Листочок
Чудова, в пишному вбранні
Приходить Осінь тихо, мов у сні.
7-й Листочок
То враз умиється дощами,
Засипле жовтими листками.
8-й Листочок
А то лиш ручкою змахне —
Неначе літо зазирне.
9-й Листочок
Природі спокій ти приносиш.
Тож зустрічайте — леді Осінь.
Листочки вишиковуються коридором, вклоняються. До зали входить Осінь і співає пісню. Сідає на трон.
Осінь: Чи все готово до свята?
Листочки (разом): Готово!
Осінь: Тоді розпочнемо.
1-й Листочок
Ваші діти, леді Осінь, осінні місяці: Вересень, Жовтень і Листопад.
2-й Листочок
Вересень — доброго літа відгомін.
Дарує про нього останній спомин.
3-й Листочок
Місяцю-Жовтень, ти — символ краси,
Пензликом враз розмалюєш ліси.
4-й Листочок
Листопад, говорять у народі,
Завжди зиму віщує в природі.
Недарма кажуть: «Листопад —
Це переддень зимових свят».
Діти - Листочки, кружляючи під музику, йдуть.
Виходять Місяці, зупиняються біля Осені.
Осінь
Усі зібрались в нашій залі,
Вітаю всіх на святі!
Жовтень
Осінній вітер забарився,
На бал бешкетник не з'явився.
Прошу його ще почекати,
А потім вже розпочинати.
Чутно шум вітру, голосну музику. До зали уривається Вітерець.
Вітерець
Не треба ображатися на мене.
У лісі я загрався з листям клена
І геть забув, що ждуть мене на святі.
Уклінно прошу: вибачте, малята.
Мені чарівна Осінь наказала,
Щоб я розважив гостей свята.
Люблю я ігри, танці, сміх,
Дарунки я приніс для діточок малих.
Осінь
Осіннє золото осипалось до ніг, |
Вітерець
Вже зібрані останні врожаї, ЗВУКИ ЯРМАРКУ |
Вересень
Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом, гончарними і ткацькими виробами... Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні!
Жовтень
А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами, знайомими, друзями, обмінятися думками, рецептами, своїми знаннями та секретами. Бо осінній ярмарок — це справжнє свято з мандрівними артистами, які водили дресированих звірів; зі скоморохами в яскравому і смішному одязі; з гадалками, акробатами та борцями.
Листопад
Тому сьогодні ми хочемо поринути в ту далеку епоху й зазирнути на такий ярмарок, що відбувався кожної осені в українських містечках і великих селах.
Вересень
Хочемо показати вам, як ми собі його уявляємо, бо це дуже цікаво! Зустрічайте незмінних учасників ярмарку — скоморохів.
Вибігають скоморохи в кольоровому одязі, в шапках з дзвіночками, з дудочками, тріщалками і бубенцями. Вони ведуть з собою переодягнену дитину — Ведмедя.
1 скоморох
Гей, на ярмарок хутчіше, |
2 скоморох
Та мерщій додайте ходу, |
3 скоморох
Ми — веселі скоморохи, |
1 скоморох
Купимо і продамо, |
2 скоморох
Бо тут ходять покупці — |
3 скоморох
Тож торгуйтеся, старайтесь, |
1 скоморох
Ярмарок у нас багатий, |
2 скоморох
Вівцю й кізку круторогу |
3 скоморох
Буряки, картоплю, сіно, |
Скоморохи танцюють, стрибають і вибігають. З різних боків залу виходять дві «молодиці» в українському одязі і хустках. На одній вінок цибулі, а на іншій — вінок часнику, в руках ще по вінку.
Олена
Марійко, ти чула, як гукали на ярмарок? Ходімо швидше, там так цікаво буде! Поторгуємо та ще й скоморохів побачимо, на людей подивимось, себе покажемо!
Марійка
Ой, чула я, чула, не глуха. Та вже біжу. Ось часнику вродило, дівати нікуди. Ото продам, а горщиків куплю, бо їх на все треба: і на молоко, і на сметану, та й сиру того так багато, так багато! А разом побачимо знайомих, може, й хлопців з другого кутка...
Олена
То біжімо вже, не барімося. А я ось цибулю несу продавати, бо так багато її в нас! І така вся, як кулаки — велика, чистенька, суха і така солодка, як мед.
Марійка
Таке скажеш, як мед. Тільки-но розріж, то сльози так і поллються на той мед. Ото вже придумала!
Олена
А я кажу, що солодка моя цибуля, бо це такий сорт люди вивели. Ну, нехай не така, як мед, а все ж не гірка, як твій часник.
Марійка
А в мене теж солодка. Та тільки я не несу її на базар, солодку цибулю я й сама з’їм. А от часник несу — він хоч і пекучий, але такий пахучий, що їж і ще хочеться, от.
Олена
То ходімо вже швидше, а то на ярмарок спізнимося.
Вибігають. А в залу сходяться інші персонажі з кошиками, корзинами і складають на столи свої овочі, горщики, полотно... Звучить пісня. Лунають навперебій вигуки продавців з торгового ряду, сходяться покупці, роздивляються.
1 продавець. Купуйте капусту білокачанну, соковиту! Борщ та капуста — так хата не пуста! Купуйте капусту, солоденька, тверденька, велика, соковита.
2 продавець. Картопля розвариста смачненька, ніби з маслечком жовтенька! Купуйте картопельку! Така тільки в мене! Не обходьте, добрі люди, такої картопельки більш ніде не буде!
3 продавець. А в мене буряки, підходьте, свояки! Буряк червонястий, солоденький, головастий! Купуйте буряки!
4 продавець. Кавуни і дині! Солодкі, як мед, соковиті. Сік рікою тече. Ріжте обережно!
5 продавець. Гарбузи! Гарбузи! Підходьте, не чекайте, на вози вантажте, бо гарбузи важкі, пузаті, на насіннячко багаті!
6 продавець. Маю усього потроху, квасолі, бобу, гороху! Підходьте, купуйте, грошей не жалкуйте.
7 продавець. А в мене смачна кукурудза, їжте од пуза, бо в ній крохмаль та білки, підходьте, не минайте, жінки!
8 продавець. А в мене морквичка, червоняста сестричка, в земляній була коморі, а коса її надворі. В ній усякий вітамін, різні солі, каротин! Купуйте моркву!
9 продавець. А я глечики пропоную, дорого не ціную. Але в кожній господі глечик стане у пригоді. Купуйте глечики, макітри, кварти...
10 продавець. Насіння соняшника, насіння гарбуза. Підходьте, не гордуйте, насіннячко діткам купуйте. Бо воно смачненьке, корисне, лікувальне, насіннячко кругленьке і овальне.
Виходить маг, зупиняється.
Маг
Усі так кричать, — я нічого не чую. |
Усі разом. Згодні! Давай!
Маг змахує паличкою. Стає тихо.
Маг. Відгадайте мої загадки.
Маг загадує загадку, і коли діти відгадують, то заходить той овоч, який був відгадкою.
1. Була дитиною — не знала пелюшок, а старою стала — сто пелюшок придбала. (Капуста.)
2. Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хустинок на голівці має? (Капуста.)
3. Одна Марушка в двадцяти кожушках, латка на латці і сидить на грядці. (Капуста.)
Капуста
Я капусточка смачненька, |
Маг. А ось вам іще загадки.
1. Хто ховає під кущі ваші супчики й борщі? (Картопля.)
2. Під землею пташка гніздо звила та яєць нанесла. (Картопля.)
3. Я зростала у темниці, як зросла — взяли в світлиці. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть. Відгадали, хто я є? Як іменнячко моє? (Картопля.) |
Картопля
Я — картопелька поживна, |
Маг. Слухайте далі мої загадки.
1. Сам у коморі, а його чуб надворі. (Буряк.)
2. Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк.)
3. Хоч цукровим мене звуть, |
Буряк
Бурячок я червоненький, |
Виходить скоморох з Ведмедем. Грає музика. Ведмідь пританцьовує.
1 скоморох
Я ведмедика привів, щоб він вас розвеселив. |
Пританцьовує і обходить усіх з шапкою. Глядачі йому кидають туди копійки, яблука, груші...
Говорили всі багато, то й пора вже поспівати.
Діти виконують пісню на вибір учителя.
Маг. Продовжуємо відгадувати загадки.
1. Розкололась тісна хатка на дві половинки, і посипались в долоньку намистинки-дробинки. (Квасоля.)
2. Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля.)
3. Без очей і без рук, а пнеться на дрюк. (Квасоля.)
Квасоля
Я — квасоля кольорова |
Маг. А це про який овоч?
1. Візьмеш в руки — оранжева, гладенька, |
2. Вся красуня у коморі, лиш коса її надворі. (Морква.)
3. Поховалися у грядки червоненькі чобітки. (Морква.)
Морква
Я — морквиця солоденька |
Маг. Є ще в мене такі загадки!
1. Що у нашому городі стає першим у пригоді? |
2. Наші поросятка виросли на грядках, до сонечка бочечком, а хвостики гачечком. Вони весь час ховаються від нас. (Огірки.)
3. Що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті? Нікого не возять, лише солі просять. (Огірки.)
Огірочки
Я — огірочок молоденький, |
Маг. Які ви молодці! Слухайте ще загадки.
1. Виросло ген при доріжці |
Соняшник
Я — квітка сонечка ясна, |
Маг. А ось вам народні загадки.
1. Не кінь і не віл, а прив’язаний. (Гарбуз.)
2. Без вікон, без дверей, повна хата людей. (Гарбуз.)
3. Повна хата горобців, а нікуди вилетіти. (Гарбуз.)
Гарбуз
Я росту такий великий — не підняти чоловіку. |
Маг. Овочі про себе розповіли багато, треба нам і міру знати. На ярмарку продають не тільки овочі, а й фрукти. Он і яблука, і груші. А ще он горщиками торгують, бо їх з давніх часів роблять гончарі в Україні. Тож ідіть, люди, і купуйте, що кому треба. А ви, овочі, лягайте знову в кошики, хай вас купують, бо тепер всі знають, які ви корисні. (Овочі виходять і переодягаються.)
Діти підходять до прилавка, а продавці знову зазивають купувати їхній товар. Покупці купують, торгуються, розбирають весь товар і розходяться. Товар ховають у визначеному місці, щоб не заважав.
Учень. Ось і скінчився гучний ярмарок. Все продано-розпродано, а що не продалось — подароване, бо є всього доволі, хай усі будуть ситі і здорові, хай усі живуть у достатку і в радості.
Учениця. Чи так воно було, чи ні, хто зна... Але нам так хотілося розказати про осінь, бо ця чарівна пора на казку схожа. І все в ній є: достаток, дивовижна і неповторна краса, що надихає людей на творчість.
Учень.
Осене, красунечко, осене чарівна, |
Учень.
Затужило за сонечком небо, |
Діти співають пісню про осінь.
Автор матеріалів: Галина Василівна Подорожна