Свято осені

Свято осені, 4-В клас

Традиційно кожного року наприкінці осені в нашому класі проводиться родинне «Свято осені». Школярі та батьки з задоволенням готуються до свята: розучують вірші та пісні, підбирають костюми, печуть пироги, прикрашають клас.

 

По-святковому прибраний клас. Діти в тематичних костюмах.

1 Ведучий: Осінь... Золота пора... Скільки приємного, таємничого, цікавого вона несе з собою. Недарма про неї так багато написано віршів, пісень, оповідань. І, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав осінь на полотні.

2 Ведучий: Жовкне, опадає листя. Ідеш по вулиці, а під ногами відчуваєш шепіт кленових, дубових, липових листочків. Здається, що кожен із них розповідає свою осінню казку, свою коротеньку історію.

3 Ведучий: Опустили берези свої жовті коси. А вітер розчісує їх. Тихо шелестить листя, ніби про щось розмовляє. Прийшла до дерев осінь і принесла їм золотисті стрічки.

1 Ведучий:
В задумі ліс, в німім чеканні
Промайнули гомінливі дні.
Відлетіли солов’ї останні,
Ліс замовкнув і осиротів.

2 Ведучий:
Тільки небо усміхнулось чисте,-
Гралось сонце у рудій траві.
Облетіло пожовтіле листя...
Побіднішав ліс у самоті.

3 Ведучий:
Марить, жде, що знов зазеленіє,
А холодний вітер гілля гне.
Жити менше, як живе надія,-
Ліс осінній цього вчить мене.

ПІСНЯ

1 Ведучий: Догорає короткий осінній день, схиляє свою жовтогарячу голову на повитий серпанком обрій, ніби вкладається спати.

2 Ведучий: Осінь, увійшовши в свої права, повелася спочатку суворо, все чогось хмурилася, сльозилася, а потім пом’якшала. Очистилось небо від хмар, по густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце.

3 Ведучий: Воно не гріє по - літньому, але золотить дерева, вкриваючи кожен листочок таким витонченим мереживом, що навряд чи й художник зміг би намалювати їх на папері.

1 Ведучий:
Вже не прийма земля настирливих дощинок,
Все більше у калюжах відблисків небес,
І серед листу жовтого воскрес
Буянням трав пригноблений барвінок.

2 Ведучий:
У хмарах трублять сурми журавлині
Гаї скидають шати золоті.
І пишно грає барвою на самоті
Зелена хвоя юної ялини.

3 Ведучий:
Тендітні руки вогняного змія
Все рідше ніжність віддають землі.
В кирею, зіткану із сивої імли,
Вона вгорнулася, зітхає і німіє.

ПІСНЯ

1 Ведучий: Зрання спросоння встанеш і біжиш швидше подивитися, як прокидається природа після осінньої холодної ночі. В своє дозвілля нам так приємно поблукати стежками осіннього замріяного лісу.

2 Ведучий: І ось ти бредеш навмання лісовими хащами. І верховіття дерев привітно, із вдячністю тобі кивають, а гялля тягне до тебе свої гілочки, ніби хоче привітатися.

3 Ведучий: Де-не-де з дерева злітає тоненьке павутиння і навіть від цього тобі стає приємно і радісно на душі, що ліс ще живе своїм життям.

1 Ведучий: Ось проміння сонця сягають уже коріння дерев, а згодом сонце починає сідати – наступає надвечір’я.

2 Ведучий: Із дерев помаленьку спадає листя, танцюючи в повітрі свій останній осінній танок.

3 Ведучий: І це листя, злітаючи з дерев, перетворюється на нескінчений жовтогарячий дощ.

1 Ведучий:
У осені жовті крила –
Туманів згубився пух.
І ранок упав несміло
На роси у широкий луг.

2 Ведучий:
У осені добрі думки,
Мов яблука в садах.
Спадає безсоння шумно
Дощами на замерзлий дах.

3 Ведучий:
А осінь така грайлива,
Як крапля із павутин...
Стоїть чорноока нива,
Схилившися на жовтий тин.

ПІД музику забігають, кружляючи, листочки.

1-й Листочок
Природа всюди розкошує,
Немов зібралася на бал.

2-й Листочок
То леді Осінь всім готує
Чудовий пишний карнавал.

3-й Листочок
Все в цей час підвладне
Мудрій чарівниці:
І хмарина грізна,
І малий грибок.

4-й Листочок
Закружляв у вальсі пустотливий вітер
Золотого листя райдужний вінок.

ТАНОК ЛИСТОЧКІВ

5-й Листочок
Осінь — цариця натхнення і яскравих фарб, цариця врожаю і прекрасних обрядів.
6-й Листочок
Чудова, в пишному вбранні
Приходить Осінь тихо, мов у сні.

7-й Листочок
То враз умиється дощами,
Засипле жовтими листками.

8-й Листочок
А то лиш ручкою змахне —
Неначе літо зазирне.

9-й Листочок
Природі спокій ти приносиш.
Тож зустрічайте — леді Осінь.

Листочки вишиковуються коридором, вклоняються. До зали входить Осінь і співає пісню. Сідає на трон.

Осінь: Чи все готово до свята?
Листочки (разом): Готово!
Осінь: Тоді розпочнемо.

1-й Листочок

Ваші діти, леді Осінь, осінні місяці: Вересень, Жовтень і Листопад.

2-й Листочок
Вересень — доброго літа відгомін.
Дарує про нього останній спомин.

3-й Листочок
Місяцю-Жовтень, ти — символ краси,
Пензликом враз розмалюєш ліси.

4-й Листочок
Листопад, говорять у народі,
Завжди зиму віщує в природі.
Недарма кажуть: «Листопад —
Це переддень зимових свят».

Діти - Листочки, кружляючи під музику, йдуть.
Виходять Місяці, зупиняються біля Осені.

Осінь
Усі зібрались в нашій залі,
Вітаю всіх на святі!

Жовтень
Осінній вітер забарився,
На бал бешкетник не з'явився.
Прошу його ще почекати,
А потім вже розпочинати.

Чутно шум вітру, голосну музику. До зали уривається Вітерець.

Вітерець
Не треба ображатися на мене.
У лісі я загрався з листям клена
І геть забув, що ждуть мене на святі.
Уклінно прошу: вибачте, малята.

Мені чарівна Осінь наказала,
Щоб я розважив гостей свята.
Люблю я ігри, танці, сміх,
Дарунки я приніс для діточок малих.

 

Осінь

Осіннє золото осипалось до ніг, Пташки давно у вирій полетіли. Далеко за моря їх шлях проліг — Сади й ліси без них осиротіли. Опале листя стиха шурхотить, В верхів’ї сосен вітерець співає. На самоті осінній сум звучить, Земля стомилась і відпочиває.

Вітерець

Вже зібрані останні врожаї, З полів добро привезено додому. Комори всі наповнили свої, Тепер приємну відчувають втому. Втомилися, звичайно, від турбот, Та радість від достатку серце гріє. Трудолюбивий, добрий наш народ, Він потрудитися і відпочити вміє. ЗВУКИ ЯРМАРКУ

Вересень

 Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом, гончарними і ткацькими виробами... Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні!

Жовтень

 А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами, знайомими, друзями, обмінятися думками, рецептами, своїми знаннями та секретами. Бо осінній ярмарок — це справжнє свято з мандрівними артистами, які водили дресированих звірів; зі скоморохами в яскравому і смішному одязі; з гадалками, акробатами та борцями.

Листопад

 Тому сьогодні ми хочемо поринути в ту далеку епоху й зазирнути на такий ярмарок, що відбувався кожної осені в українських містечках і великих селах.

Вересень

Хочемо показати вам, як ми собі його уявляємо, бо це дуже цікаво! Зустрічайте незмінних учасників ярмарку — скоморохів.

Вибігають скоморохи в кольоровому одязі, в шапках з дзвіночками, з дудочками, тріщалками і бубенцями. Вони ведуть з собою переодягнену дитину — Ведмедя.

1 скоморох

Гей, на ярмарок хутчіше, І не пішки, а бігом! Тож збирайтесь веселіше Всі на ярмарок — гуртом!

2 скоморох

Та мерщій додайте ходу, Просинайтеся, не спіть! Вже на ярмарку — народу! Тож і ви сюди біжіть!

3 скоморох

Ми — веселі скоморохи, Весь народ розважим трохи! Поспіваєм, потанцюєм, Пожартуєм, потупцюєм.

1 скоморох

Купимо і продамо, Та, звичайно, вкрадемо! Тож дивіться, не дрімайте, За товаром наглядайте!

2 скоморох

Бо тут ходять покупці — Гарні хлопці - молодці. І як щось не так лежить — То відразу зникне вмить!

3 скоморох

Тож торгуйтеся, старайтесь, До товару придивляйтесь. Усміхайтеся, жартуйте, І потрібне все купуйте!

1 скоморох

Ярмарок у нас багатий, Можете всього придбати: Овочі, зерно і фрукти, Хліб та різні ще продукти: Сало, м’ясо, поросятко І полив’яне горнятко, І корову, і коня — Це не купите щодня!

2 скоморох

Вівцю й кізку круторогу Приведете до порогу. І вола, кота й собаку, Й ще, звичайно, живність всяку! І підсвинка, і конячку, Воза купите і тачку, Сапку, вила і граблі — Все, що треба на землі!

3 скоморох

Буряки, картоплю, сіно, Виноградні грона й вина. Моркву, редьку, хрін столовий, І горох, та біб чудовий. Грушу, гарбуза, капусту — Тут всього багато й густо! Тож скоріше! Поспішайте! Всі на ярмарок рушайте!

Скоморохи танцюють, стрибають і вибігають. З різних боків залу виходять дві «молодиці» в українському одязі і хустках. На одній вінок цибулі, а на іншій — вінок часнику, в руках ще по вінку.

Олена

Марійко, ти чула, як гукали на ярмарок? Ходімо швидше, там так цікаво буде! Поторгуємо та ще й скоморохів побачимо, на людей подивимось, себе покажемо!

Марійка

 Ой, чула я, чула, не глуха. Та вже біжу. Ось часнику вродило, дівати нікуди. Ото продам, а горщиків куплю, бо їх на все треба: і на молоко, і на сметану, та й сиру того так багато, так багато! А разом побачимо знайомих, може, й хлопців з другого кутка...

Олена

 То біжімо вже, не барімося. А я ось цибулю несу продавати, бо так багато її в нас! І така вся, як кулаки — велика, чистенька, суха і така солодка, як мед.

Марійка

Таке скажеш, як мед. Тільки-но розріж, то сльози так і поллються на той мед. Ото вже придумала!

Олена

            А я кажу, що солодка моя цибуля, бо це такий сорт люди вивели. Ну, нехай не така, як мед, а все ж не гірка, як твій часник.

Марійка

 А в мене теж солодка. Та тільки я не несу її на базар, солодку цибулю я й сама з’їм. А от часник несу — він хоч і пекучий, але такий пахучий, що їж і ще хочеться, от.

Олена

То ходімо вже швидше, а то на ярмарок спізнимося.

Вибігають. А в залу сходяться інші персонажі з кошиками, корзинами і складають на столи свої овочі, горщики, полотно... Звучить пісня. Лунають навперебій вигуки продавців з торгового ряду, сходяться покупці, роздивляються.

1 продавець. Купуйте капусту білокачанну, соковиту! Борщ та капуста — так хата не пуста! Купуйте капусту, солоденька, тверденька, велика, соковита.

2 продавець. Картопля  розвариста смачненька, ніби з маслечком жовтенька! Купуйте картопельку! Така тільки в мене! Не обходьте, добрі люди, такої картопельки більш ніде не буде!

3 продавець. А в мене буряки, підходьте, свояки! Буряк червонястий, солоденький, головастий! Купуйте буряки!

4 продавець. Кавуни і дині! Солодкі, як мед, соковиті. Сік рікою тече. Ріжте обережно!

5 продавець. Гарбузи! Гарбузи! Підходьте, не чекайте, на вози вантажте, бо гарбузи важкі, пузаті, на насіннячко багаті!

6 продавець. Маю усього потроху, квасолі, бобу, гороху! Підходьте, купуйте, грошей не жалкуйте.

7 продавець. А в мене смачна кукурудза, їжте од пуза, бо в ній крохмаль та білки, підходьте, не минайте, жінки!

8 продавець. А в мене морквичка, червоняста сестричка, в земляній була коморі, а коса її надворі. В ній усякий вітамін, різні солі, каротин! Купуйте моркву!

9 продавець. А я глечики пропоную, дорого не ціную. Але в кожній господі глечик стане у пригоді. Купуйте глечики, макітри, кварти...

10 продавець. Насіння соняшника, насіння гарбуза. Підходьте, не гордуйте, насіннячко діткам купуйте. Бо воно смачненьке, корисне, лікувальне, насіннячко кругленьке і овальне.

Виходить маг, зупиняється.

Маг

Усі так кричать, — я нічого не чую. Спиніться, послухайте, що пропоную. Я маг, що завгодно зроблю за хвилину І з овоча можу зробити людину. І овочі ці хай про себе розкажуть, А потім рядочком у кошики ляжуть. Бо ж всім нам цікаво про овочі знати, Для чого ж їх люди прийшли купувати? Ви згідні зі мною на фокуси нині? Потрібно про овочі знати людині!

Усі разом. Згодні! Давай!                                 

Маг змахує паличкою. Стає тихо.

Маг. Відгадайте мої загадки.

Маг загадує загадку, і коли діти відгадують, то заходить той овоч, який був відгадкою.

1. Була дитиною — не знала пелюшок, а старою стала — сто пелюшок придбала. (Капуста.)

2. Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хустинок на голівці має? (Капуста.)

3. Одна Марушка в двадцяти кожушках, латка на латці і сидить на грядці. (Капуста.)

Капуста

Я капусточка смачненька, Головаста й величенька. І до борщику, й до м’яса, В пиріжках, з грибами часом. Квашена й сира в салаті, В будні добра і на святі. Всім капусточка смакує... Ще вона людей лікує. Хто капусту полюбляє — Той здоров’я добре має!

Маг. А ось вам іще загадки.

1. Хто ховає під кущі ваші супчики й борщі? (Картопля.)

2. Під землею пташка гніздо звила та яєць нанесла. (Картопля.)

3. Я зростала у темниці, як зросла — взяли в світлиці. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть. Відгадали, хто я є? Як іменнячко моє? (Картопля.)

Картопля

Я — картопелька поживна, Всім відома. І не дивно, Бо мене всі полюбляють, Як вирощувати — знають. А коли вже куховарять, Мене варять, мене смажать, Мелють, ріжуть та ще й труть. І у вогнищі печуть. Чіпси з мене люблять діти. Є чого мені радіти. Я усім тепер потрібна, Скажем просто — необхідна!

Маг. Слухайте далі мої загадки.

1. Сам у коморі, а його чуб надворі. (Буряк.)

2. Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк.)

3. Хоч цукровим мене звуть, Та хоч дощики ідуть, Не розмокну від дощу — Я чудовий для борщу! (Буряк.)

Буряк

Бурячок я червоненький, І смачний, і солоденький. Мене варять і печуть, І до борщику кладуть. З мене роблять і салати, Бо зі мною — стіл багатий. Маю я ще й вітаміни. Є буряк — і все відмінно!

Виходить скоморох з Ведмедем. Грає музика. Ведмідь пританцьовує.

1 скоморох

Я ведмедика привів, щоб він вас розвеселив. Потанцюй-но, мій хороший, хай тобі насиплять грошей. Ми медочку накупуєм і гарненько поласуєм. Ми на все це подивились й дуже їсти захотілось...

Пританцьовує і обходить усіх з шапкою. Глядачі йому кидають туди копійки, яблука, груші...

Говорили всі багато, то й пора вже поспівати.

Діти виконують пісню на вибір учителя.

Маг. Продовжуємо відгадувати загадки.

1. Розкололась тісна хатка на дві половинки, і посипались в долоньку намистинки-дробинки. (Квасоля.)

2. Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля.)

3. Без очей і без рук, а пнеться на дрюк. (Квасоля.)

Квасоля

Я — квасоля кольорова І поживна, і чудова. Ще й смачна я і корисна, Тому мене й люблять, звісно. І бажають споживати Всі: і хлопчики, й дівчата. Бо й жири є у квасолі, Вуглеводів є доволі, Ще — білок і каротин, Вітамін, і не один: C і B є вітаміни. Тож скуштуйте неодмінно Мене в борщиках, супах, У салатах, в пиріжках, Як гарнір іще до м’яса Та саму поїжте часом!

Маг. А це про який овоч?

1. Візьмеш в руки — оранжева, гладенька, А покладеш у рот — тверда і солоденька. (Морква.)

2. Вся красуня у коморі, лиш коса її надворі. (Морква.)

3. Поховалися у грядки червоненькі чобітки. (Морква.)

Морква

Я — морквиця солоденька І смачна я, і тверденька. Ще й корисна, вітамінна, І у страві — незамінна. Бур’яном була колись, А тепер ось, подивись! 60 аж видів є — Щось у кожного своє. Овоч я — культура гарна І повсюди популярна! Лікувальний в мене сік... Той, хто пити його звик, Матиме чудовий зір — Ти попробуй — перевір!

Маг. Є ще в мене такі загадки!

1. Що у нашому городі стає першим у пригоді? Виростає щодоби, як у лісі ті гриби. (Огірки.)

2. Наші поросятка виросли на грядках, до сонечка бочечком, а хвостики гачечком. Вони весь час ховаються від нас. (Огірки.)

3. Що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті? Нікого не возять, лише солі просять. (Огірки.)

Огірочки

Я — огірочок молоденький, Зелений, добрий і тугенький. І пахну дуже смачно я, Так само — вся моя сім’я! Я ще й корисний дуже-дуже, А ти скуштуй мене, мій друже! Бо я смачний і дуже цінний, В мені є цукор й вітаміни. І мінеральні солі теж, Корисний я й смачний без меж. Мене і солять, й маринують, На зиму завжди консервують.

Маг. Які ви молодці! Слухайте ще загадки.

1. Виросло ген при доріжці Гарне сонечко на ніжці. В нім чорнесенькі зернини, Що корисні для людини. (Соняшник.)

Соняшник

Я — квітка сонечка ясна, Прекрасна і чарівна. Мене всі сіють, як весна, Бо я рослина дивна. Гарненька квіточка моя, На сонечко подібна. Висока виростаю я І людям всім потрібна. Насіннячко моє смачне, Олійку роблять з нього. Тому і люблять всі мене, А що хіба такого? Виготовляють дріжджі й спирт, Ще лаки і пластмаси, Смачну макуху для тварин І добриво ще часом.

Маг. А ось вам народні загадки.

1. Не кінь і не віл, а прив’язаний. (Гарбуз.)

2. Без вікон, без дверей, повна хата людей. (Гарбуз.)

3. Повна хата горобців, а нікуди вилетіти. (Гарбуз.)

Гарбуз

Я росту такий великий — не підняти чоловіку. В мене маса непроста — кілограмів аж до ста. Дуже гарним я буваю, завжди людям помагаю, То відром служу для них, дітям для насіння й втіх. То я бутель, то барило, в темноті — нічне світило. Кулінари мене знають й дуже-дуже поважають. Каші, пудинги, бісквіти і котлетки люблять діти.

Маг. Овочі про себе розповіли багато, треба нам і міру знати. На ярмарку продають не тільки овочі, а й фрукти. Он і яблука, і груші. А ще он горщиками торгують, бо їх з давніх часів роблять гончарі в Україні. Тож ідіть, люди, і купуйте, що кому треба. А ви, овочі, лягайте знову в кошики, хай вас купують, бо тепер всі знають, які ви корисні. (Овочі виходять і переодягаються.)

Діти підходять до прилавка, а продавці знову зазивають купувати їхній товар. Покупці купують, торгуються, розбирають весь товар і розходяться. Товар ховають у визначеному місці, щоб не заважав.

Учень. Ось і скінчився гучний ярмарок. Все продано-розпродано, а що не продалось — подароване, бо є всього доволі, хай усі будуть ситі і здорові, хай усі живуть у достатку і в радості.

Учениця. Чи так воно було, чи ні, хто зна... Але нам так хотілося розказати про осінь, бо ця чарівна пора на казку схожа. І все в ній є: достаток, дивовижна і неповторна краса, що надихає людей на творчість.

Учень.

Осене, красунечко, осене чарівна, Ти вдяглася в золото, наче та царівна. Всі ми закохалися у пейзажі-диво. Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво! Всюди барви осені теплі і чудові, I ліси приваблюють різнокольорові. А в повітрі пахощі із полів і саду, Все з городів звезено, складено до ладу У льохах, у засіках, в хаті й на печі. На столах у кожного пишні калачі. Тож спасибі, осене, за дари чудові. Будемо ми з хлібом всі ситі і здорові.

Учень.

Затужило за сонечком небо, Потускніли усі кольори. Ой, не треба дощити, не треба, Хай ще сонце сміється згори. Хай тепло нам дарує і ласку, Й диво-фарби усіх кольорів. Прошепоче осінню нам казку В пишних кронах могутніх дубів. Хай заграють цимбали й валторни В жовтих кленах, в берізках, в гаю. Осінь, осінь... Така неповторна І чарівна у ріднім краю.

Діти співають пісню про осінь.

Автор матеріалів: Галина Василівна Подорожна