Застосування засобів візуалізації навчального матеріалу на уроках української мови та літератури (власні методичні знахідки)

Застосування засобів візуалізації навчального матеріалу на уроках української мови та літератури (власні методичні знахідки)

Застосування засобів візуалізації навчального матеріалу на уроках української мови та літератури  (власні методичні знахідки)

Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що процес формування такої особистості повинен проходити повсякчас.

Як зробити урок не лише пізнавальним, інформативним, але й підтримувати у дітей зацікавленість предметом, бажання вчитися, зробити урок цікавим, підвищити у школярів мотивацію до навчання? – саме такі питання ставлю я перед собою в своїй роботі.

Шукаючи відповідь на це питання, я дійшла висновку, що зацікавити, вмотивувати учнів до вивчення предмету можна шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів навчання, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів. Вважаю, що  в першу чергу необхідно орієнтуватися  саме на учня. Адже саме від того, чи буде у нього бажання вчитися, пізнавати щось нове, і буде залежати результат нашої спільної роботи.

Зацікавити сучасного учня читанням величезних параграфів сухої теорії – неможливо. І якщо раніше велика кількість ілюстрацій, малюнків вважалися прерогативою лише молодших школярів, то зараз це вимога часу у викладанні всіх предметів у всіх ланках школи.

Застосування різноманітних способів візуалізації дає можливість урізноманітнити навчання на уроках української мови та літератури. Дуже часто сам термін «візуалізація» асоціюється з такими комп’ютерними технологіями, як презентація. Та, на жаль, не завжди через недостатнє технічне забезпечення шкіл це можливо застосовувати на уроці. Життя вносить свої корективи та примушує шукати інші способи. Так, наприклад, я пропоную учням переглянути певний матеріал (відео, презентацію, ілюстрації) на своєму сайті, а потім обговорити, застосувати отриману інформацію на уроці. Також учням пропонуються інтерактивні вправи, створені за допомогою сервісу LearningApps. Основна ідея інтерактивних завдань полягає в тому, що учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню пізнавального інтересу учнів.

Але навіть відсутність технічного забезпечення у школі не є перешкодою для застосування різноманітних способів візуального подання матеріалу. Так, наприклад, при вивченні поеми-казки В.Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон» п’ятикласники не просто визначали і називали риси літературних персонажів, опрацьовували теоретичні поняття, а представляли їх у вигляді малюнків.

А на першому уроці вивчення теми «Фонетика» у 5 класі учням пропонується пригадати ту інформацію про звуки та букви, яку вони вже знають з молодшої школи і виконати завдання за допомогою такого методу як колажування: п’ятикласники, відповідно до завдання, мають розподілити картки-«звуки» та наклеїти до певних груп класифікації.

Центральне місце у застосуванні візуалізації навчального матеріалу в моїй діяльності займає використання шаблонів-схем SmartArt.  Навіть мінімальне знайомство з комп’ютером і програмою Microsoft Word дає можливість створювати яскраві схеми, таблиці, алгоритми, за допомогою яких максимально унаочнюється сам процес навчання.  В Office 2013 (та інших версіях) передбачені десятки макетів SmartArt, що в сумі дає більш 130 різних схем, які можна створювати так само просто, як формувати маркований список.  Сфера застосування шаблонів-схем SmartArt величезна – від створення візуальних завдань (таблиці, кола Вена, структури, ієрархії, списки тощо) до цілих плакатів. Так, наприклад, для узагальнення вивченого про стилі та напрямки літератури створила таку схему, що допомагає учням сприймати літературний процес як систему.

На застосуванні шаблонів-схем SmartArt при створенні довідника з української мови хотілося б зупинитися детальніше.

Засвоєння нової теми з будь-якого предмету базується на вже вивченому матеріалі. Без цього неможливо в повній мірі, якісно і продуктивно подати нову тему, адже будь-яка наука – це система, де всі розділи нерозривно пов’язані між собою і незнання одного з них неодмінно тягне за собою проблеми із вивченням та практичним застосуванням нового матеріалу.  Процес навчання будується послідовно: нове нашаровується на старе, попереднє стає основою для наступного. Тому й пояснення нового матеріалу починається, як правило, з відтворення попереднього. Відтворюється не все, що було пройдено, а лише те, на чому безпосередньо базується нове. Тобто необхідно постійно звертатися до вже вивчених тем.

Але як це здійснити на практиці? Адже не завжди можливо у будь-який час звернутися для повторення до певних тем, тому що вони, наприклад, вивчалися у попередніх класах. Звичайно, існує кілька варіантів розв’язання цієї проблеми:

  1. учитель бере весь тягар на себе, нагадуючи учням необхідні відомості;
  2. учитель дає кільком учням підготувати короткі повідомлення на повторення;
  3. весь клас отримує завдання повторити певну тему, звернувшись до довідкової літератури, Інтернету тощо.

На жаль, усі перераховані варіанти мають суттєві недоліки, перш за все – це непродуктивність, пасивність, неможливість організувати повторення у будь-який момент.

Отже, постає необхідність постійно мати під рукою певну збірку вивченого матеріалу.

Усвідомлюючи це, багато вчителів застосовують у своїй роботі створення і ведення власних довідників, коли учні на уроці записують у спеціально відведених зошитах правила, таблиці, алгоритми, схеми з теми, що вивчається. Ця практика дає непогані результати, але теж має суттєві недоліки:

  • найголовніше - неефективне використання часу на уроці;
  • неестетичність оформлення (на жаль, каліграфія наших учнів з кожним роком не покращується);
  • неможливість з часом щось додавати чи змінювати для компактного розташування тем. Так, наприклад, тему «Лексика» починає вивчатися у 5 класі, а продовжується у 6-му;
  • не задовольняє прагнення учнів до сучасних технологій.

Для розв’язання цих та інших проблем можна застосувати довідник, створений на основі використанням малюнків (шаблонів-схем) SmartArt.

При створенні схеми для довідника головне вибрати правильний тип малюнка для вмісту і додати йому найбільш доречний вид.

Створені документи можна використовувати як в друкованому, так і в електронному вигляді. Роздруковані матеріали зберігаються у папці з файлами, наприклад, формату А5 і можуть бути використані на будь-якому етапі вивчення чи повторення матеріалу. За необхідності сторінки можна переставляти для більш логічного і компактного розташування тем.

Електронний варіант можна використовувати як при роботі на уроці з використанням технічних засобів навчання, так і при дистанційному навчанні.

Спочатку, звичайно, весь тягар лягає на плечі вчителя, але дуже скоро учні самі починають створювати схеми, представляючи своє бачення певного правила. І далі вже вчитель і учні працюють у тісній співпраці.

Мною створені авторські матеріали з усіх тем української мови, що вивчаються у шкільному курсі. Уже з перших спроб застосування такого довідника якість навчання зростає.

До того ж такі довідники допомагають у знятті психологічної напруги  і створенні ситуації успіху. Мої учні знають, що в будь-який момент вони можуть скористатися довідником (за винятком контрольної роботи), і це допомагає їм зосередитися на самому процесі пізнання. Інформація поступово запам’ятовується в процесі роботи.

До того ж залучаються дидактичні можливості Smart-Art, що використовується при створенні схем і таблиць довідника. Пошук і наведення вагомих аргументів щодо доцільності обрання певної структури малюнка, особливостей відбору матеріалу інтенсифікує мисленнєву діяльність учнів, сприяє опануванню нових форм діяльності, тобто формується інформаційна компетентність.

Значення подібного довідника як у повсякденній роботі, так і при організації повторення при підготовці до ДПА та ЗНО переоцінити важко.

Отже, ми маємо такі переваги при створенні та застосуванні довідника з української мови з використанням шаблонів-схем SmartArt:

  • ефективне використання часу на уроці;
  • співпраця з учнями у створенні;
  • економічність;
  • наочність;
  • сучасність;
  • естетичність в оформленні;
  • мобільність;
  • можливість внесення змін;
  • універсальність;
  • створення ситуації успіху на уроці.

Автор матеріалу: Несенюк Ольга Володимирівна, учитель української мови та літератури, 1 категорія

Навігація